ультурне значенн¤ та науков≥ доробки ¬ ”крањн≥!

—п≥вроб≥тники √лух≥вського ≥нституту луб'¤них культур ”крањнськоњ јкадем≥њ аграрних наук першими у св≥т≥ створили сорт конопель, ¤к≥ абсолютно не м≥ст¤ть наркотичних речовин. —талас¤ ц¤ ун≥кальна под≥¤ зовс≥м недавно - восени 2009 року. ƒо цього найб≥льш значним дос¤гненн¤м у ц≥й сфер≥ вважалис¤ сорти (теж виведен≥ √лух≥вськими вченими) з незначним вм≥стом тетраг≥дроканаб≥нолу - психотропн≥ речовини, ¤к≥, власне, ≥ викликають галюциногенн≥ в≥дчутт¤.

ѕрепарати конопл≥!

ћар≥хуану одержують з лист¤ ≥ верхн≥х частин стебла конопель. ÷е под≥бн≥ на тютюн, переважно св≥тл≥ зеленувато-коричнев≥, др≥бно нар≥зан≥ сушен≥ лист¤ ≥ стебла. —пресована сум≥ш смоли, пилку ≥ др≥бно покришених вершк≥в конопель називаЇтьс¤ гашишем або анашею (Ђанашаї, Ђпланї або Ђхешї Ч жаргонн≥ назви) Ч темно-коричнева щ≥льна субстанц≥¤, ¤ка за консистенц≥Їю нагадуЇ пластил≥н (але менше пластична), на папер≥ залишаЇ жирн≥ пл¤ми. ™ й ≥нш≥, не наст≥льки поширен≥. ¬с≥ препарати конопель мають досить р≥зкий специф≥чний запах ≥ г≥ркий смак. як правило, њх кур¤ть, закладаючи в цигарки разом з тютюном. ƒ≥ючою активною речовиною конопель Ї група алкалоњд≥в п≥д загальною назвою Ђтетраг≥дроканнаб≥нолї (англ≥йська абрев≥атура Ч “Ќ—).

ƒ≥¤ на орган≥зм людини!

ѕод≥бно до ≥нших наркотичних речовин мар≥хуана нав≥ть у незначних дозах руйнуЇ надзвичайно тонкий механ≥зм координац≥њ рух≥в. ƒосл≥дженн¤ американських вчених показали, що п≥лоти п≥сл¤ пал≥нн¤ сигарет ≥з мар≥хуаною в≥дчували значн≥ ускладненн¤ при зльот≥ та посадц≥ на складних етапах керуванн¤ л≥таком. ѕри цьому льотчики не пом≥чали помилкових д≥й. ≤нше ц≥каве досл≥дженн¤, проведене в —Ўј, стосувалос¤ член≥в одн≥Їњ рел≥г≥йноњ групи. ¬≥руюч≥ в≥дпов≥дно до канон≥в своЇњ рел≥г≥њ не вживали алкогольних напоњв, не курили тютюну, не приймали психоактивних засоб≥в, але часто курили марихуану. Ќа момент досл≥дженн¤ вони вживали наркотик уже б≥льше 7 рок≥в. “ести на ≥нтелект ≥ п≥знавальн≥ можливост≥, перев≥рка р≥зноман≥тних функц≥й орган≥зму показали, що ц≥ люди н≥чим не в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д ≥нших, а в≥д пал≥нн¤ марихуани Ч не б≥льше насл≥дк≥в, н≥ж в≥д тютюну. ” зв≥т≥ јкадем≥њ наук —Ўј зазначалос¤, що досл≥дженн¤ не п≥дтверджують думку про серйозний збиток, що завдаЇ марихуана здоров'ю. ¬она лише викликаЇ почаст≥шанн¤ серцебитт¤, п≥дйом кров'¤ного тиску, порушенн¤ в сенсорному сприйн¤тт≥ та запам'¤товуванн≥.

¬ япон≥њ

1. японська назва конопл≥ Ч аса (?). ѓњ використовували дл¤ видобутт¤ конопл¤ного волокна Ч пр¤дива.
2. —ловом аса також традиц≥йно позначали р¤д неспр≥дненх з конол¤ми рослин, з ¤ких отримували под≥бне волокно.
3. —еред них були китайська кропива муракас≥ (??), абут≥лон ≥т≥б≥ (??) та кропива звичайна ≥ракуса (??).
4. « пр¤дива пр¤ли нитки, з ¤ких виготовл¤ли полотно, що йшло на од¤г.

Ќайдавн≥ш≥ знах≥дки пр¤див рослин типу аса в япон≥њ датуютьс¤ 1 стол≥тт¤м до –.’., серединою пер≥оду япон≥њ.

¬≥дом≥ випадки, що стародавн≥ ¤понц≥ п≥дносили њх синтоњстським богам д¤куючи за врожай.

¬иготовлений з такий пр¤див од¤г постачавс¤ знат≥, з середньов≥чч¤ став основним вбранн¤м простолюдин≥в.

 онопл≥ та рослинпи типу аса залишалис¤ найб≥льш поширенеми техн≥чними культурами на японських островах аж до почастку 17 стол≥тт¤.

 оли вони поступилис¤ ≥мпортован≥й з матрика бавовн≥.